Чи загрожує Україні дефіцит шкіл?

Чи загрожує Україні дефіцит шкіл?

Україні загрожує нестача шкіл. І невдовзі школярам міст-мільйонників доведеться вчитися у 2 зміни. Такими є результати дослідження Центру політичних студій та аналітики. Водночас урядовці говорять про те, що наявна кількість шкіл завелика для 4 мільйонів школярів.

Як заявив прем’єр-міністр Микола Азаров, навчальні заклади слід хоч і "не ліквідовувати, але укрупнювати", тобто об’єднувати.

1 вересня навчання у тих школах, довкола закриття яких все ще тривають судові розгляди, буде продовжене, повідомив міністр освіти і науки, молоді і спорту Дмитро Табачник.

"Навіть якщо прийде кілька дітей, заняття там почнуться", – сказав він. І зазначив, що на 30 серпня залишається ще 11 шкіл, довкола яких тривають суперечки.

В офіційній інформації Міністерства освіти і науки, молоді і спорту сказано: протягом 2010 року закрито 115 шкіл, у 2011 році – 200 шкіл. Як стверджує екс-заступник міністра освіти Павло Полянський, з 2003-го по 2009 рік, тобто за вісім років, в Україні закрито 870 шкіл (з них 731 – сільських). Отже, загальна цифра за 9 останніх років становить 1185 шкіл.

У Міністерстві закриття шкіл пояснюють демографічною ситуацією: "за останні 20 років кількість учнів у системі загальної середньої освіти зменшилась майже на 40%, а кількість шкіл лише на 7%", – зазначено на сайті відомства.

Навчання в 2 зміни і недобудови

Всього в Україні 20 тисяч 300 шкіл. І хоч цього року збудовано ще 21, однак цього замало, говорить Віктор Таран, директор Центру політичних студій та аналітики. І міста-мільйонники можуть опинитися на грані дефіциту шкіл.

"Кількість випускників у минулому році склала 180 тисяч. У перший клас іде 420 тисяч першокласників. Тож виникає диспропорція: різниця більше 200 тисяч учнів. У середньому одна школа вміщує 1 тисячу учнів. Навіть якщо ці нові школи вмістять по тисячі, це буде, ну, 20 тисяч. Але це далеко не задовольнить усі потреби. Саме тому у великих містах, обласних центрах іде перенаповнення закладів освіти. Наприклад, у Львові вже не один рік існує практика, коли діти вчаться у 2 зміни".

Якраз на Львівщині найбільше в Україні недобудованих шкіл – 82. Така школа є і в Миколаївському районі області. 50 першокласників трьох сіл району підуть цього року в школу. Але навчатимуться учні в 2 зміни. І в старій школі, приміщення якої невелике, в аварійному стані. А поруч майже 10 років будується нова школа.

Чиновники називають кілька причин, чому цей довгобуд простоює: відсутність коштів, непорозуміння щодо проведення тендеру на будівництво, а ще брак ініціативи з боку громади.

Цього року уряд виділив 10 мільйонів гривень на недобудовані шкільні об’єкти. Голова обласної адміністрації Михайло Цимбалюк пообіцяв освітянам, що наступного року ця сума буде удвічі більшою, і водночас запевнив, що жодну школу в області не закриють без згоди громади і рішення спеціальної комісії.

Тим часом Львівська міська рада звернулась до керівників держави з проханням переглянути державний бюджет і знайти додаткове фінансування на освіту. Тільки Львову не вистачає понад 33 мільйони гривень на виплату заробітної плати і доплати вчителям у грудні.

Не ліквідація, а "укрупнення"

В Україні активно йде будівництво нових шкіл. Крім того, цього року капітально відремонтована рекордна кількість: 2099 шкільних приміщень, говорить прем’єр-міністр Микола Азаров. А закриття деяких навчальних закладів не означає їхнього знищення. Це необхідна реорганізація, так зване укрупнення, зауважує він.

"У нас 10 років тому було шість мільйонів 400 учнів. Зараз – 4 мільйони 100 школярів. Тобто, на 2 мільйони триста учнів менше. У низці областей у нас близько п’ятдесяти відсотків шкіл з наповнюваністю до 10 учнів! Яку якість може дати така школа? Які затрати має нести держава? Тому нам необхідно йти цим шляхом, але я ще раз підкреслюю: це не ліквідація, а процес укрупнення".

Міста виділяють на потреби освіти немалі суми, в середньому 30-40% від загального місцевого бюджету (наприклад, у Києві це близько трьох мільярдів). Але йдуть ці гроші в основному на зарплати вчителям та комунальні послуги. А на інші потреби шкіл, тим більше на будівництво чи реконструкцію не вистачає, говорить Віктор Таран, директор Центру політичних студій та аналітики.

"Скільки безпосередньо витрачають на підготовку шкіл до нового навчального року? Цифри складають буквально по кілька мільйонів гривень. Тож гроші на ремонти, в основному, не виділяються. А оскільки більшість шкільних будівель – це 70-80-і роки минулого століття, то скоро ми можемо мати ситуацію, коли в нас більшість шкіл буде аварійними", – каже він.

Під час проведення дослідження підготовки до нового навчального року, експерти Центру політичних студій та аналітики виявили певні регіональні особливості, продовжує директор Центру Віктор Таран.

"У деяких обласних центрах, скажімо, в Луцьку та Тернополі, не передбачено жодної копійки, взагалі гроші на ці потреби не закладені. Натомість у бюджеті Запоріжжя ця сума складає 7 мільйонів гривень. Де взялися ці кошти? Це була пряма субвенція з держбюджету. Подібна ситуація є в Сімферополі – майже 15 мільйонів гривень, Донецьку – 25 мільйонів гривень".

У зв’язку з цим, експерти Центру вбачають певну тенденцію надання преференцій конкретним регіонам з боку центральної влади, сказав Віктор Таран.

Фінансування лягає на плечі батьків

Проблема не в нестачі шкіл, а в тому, що вони не заповнені, переконаний перший заступник голови парламентського комітету з питань науки і освіти, регіонал Максим Луцький.

"Якщо говоримо, що за 10 років дітей стало майже на 2,5 мільйони менше, то від того, що немає дітей, проблема шкіл не вирішиться. Або якщо в школі навчається, скажімо, 20-30 дітей. А таких прецедентів дуже багато. Про яку якість освіти ми можемо з вами говорити, коли в одному класі навчається перший, другий, третій, п’ятий чи шостий клас одночасно, і один викладач викладає всі предмети? Це не є нормально. Якщо 5 чи 7 дітей у школі, як може школа існувати? Немає жодної конкуренції. Про який рівень знань можна говорити?" – каже він.

11 років тому в Україні було 22 900 шкіл, зараз – трохи більше за 20 тисяч. Тобто майже 2,5 тисячі шкіл упродовж 10 років закрито. Тож шкіл, а тим більше із якісною освітою, українським школярам не вистачає, впевнена Леся Горобець член парламентського Комітету з питань науки і освіти.

І хоч ремонти та будівництво нових шкіл – це завдання місцевих бюджетів, однак дуже часто воно лягає на плечі батьків школярів, зауважила депутат.

"Уже десятки років поспіль ремонти шкіл відбуваються винятково за батьківські гроші. Є і зовсім критичні моменти, коли дітям доводиться по 5-7 кілометрів іти пішки щоранку в школу. У нас близько 20 тисяч шкіл в Україні. Поки що лунають лише заклики, як їх адекватніше скоротити, а не як зробити так, щоб у кожної дитини було забезпечене Конституцією право на якісну безкоштовну середню освіту", – каже вона. Тож Леся Оробець закликає відмовитися від залишкового принципу фінансування освіти.

Україні не вистачає також і шкіл, які були б пристосовані до навчання дітей з особливими потребами. Так, за словами фахівців, у країні немає жодного навчального закладу, який би відповідав усім вимогам законодавства у цій сфері.

Виленкин 5 математика

гдз математика 6 Виленкин